Вентиляційний блок являє собою конструкцію для вентилювання внутрішніх приміщень, видалення неприємних запахів, вуглекислого газу. Саме цей маленький за своїми розмірами, але життєво необхідний елемент забезпечує приплив свіжого повітря ззовні, насиченого киснем.

Вентиляційні блоки виготовляються з різних компонентів. Існують:

1. Блоки із залізобетону (саме про них піде мова в цій статті);
2. Керамзітобетонні вентблоки;
3. Блоки на основі гіпсобетону.

Вентиляційні блоки ЗБВ - найбільш виграшний варіант, тому що вони легко переносять циркуляцію повітря зі 100% вологістю, причому протягом десятків років. Іншими словами, їм не страшні висока вологість і конденсат.

Характеристики залізобетонних вентиляційних блоків

Вентблоки діляться на види залежно від їх фізико-технічних характеристик і габаритів. Відповідно, той чи інший вид блоків використовується в тому чи іншому індивідуальному будівельному проекті.

Висота вентиляційних блоків становить від 250 мм до 350 мм.

Ось основні ТТХ залізобетонних блоків для вентиляції:

1. Морозостійкість - 50-100 циклів заморожування і відтаювання;
2. Експлуатаційний термін - від 50 років і більше;
3. Марка міцності на стиск - не менше М-100;
4. Стійкість до корозії, атмосферних опадів, механічних навантажень, деформацій та перепадів температури, а також впливу хімічних речовин;
5. Низький коефіцієнт водопоглинання (до 5%);
6. Точна геометрія розмірів (максимальна похибка - 0,5 мм).

Технологія виготовлення вентблоків ЗБВ

Вентиляційні блоки із залізобетону виготовляють в заводських умовах з двох половинок, симетричних одна одній. Кожна формується в спеціальній формі.

Спочатку в форму опускають металеву арматуру, потім на ній закріплюють закладні деталі і заповнюють форму бетоном. На розділових ребрах прийомних і витяжних каналів у всій довжині виконуються канавки для укладання герметика. Бетонна суміш витримується до досягнення так званої розпалубкової міцності. Потім торцеві борти форми розкриваються, і половинка, повністю готова, викладається за рахунок канавкоутворювача.

Наступний етап - з'єднання двох половинок одна з одною. Майстри, які це виконують, стежать, щоб канали, заздалегідь заповнені герметиком, збіглися. Заставні деталі кожної половини щільно скріплюються між собою.

Арматурою служить сітка з холоднокатаної сталі.

Переваги використання вентиляційних блоків

Незалежно від виду блоків, їх застосування дає деякі переваги:

1. Швидке облаштування природної вентиляції;
2. Стійкість до змін у навколишньому середовищі;
3. Високий ступінь міцності і довговічності;
4. Стійкість перед впливом мікроорганізмів та процесами гниття;
5. Висока морозостійкість;
6. Високий ступінь вогнетривкості, негорючість і пожежобезпечність.

Маркування вентблоків

Щоб зробити вибір вентиляційних блоків простішим, вироби з різними властивостями маркують за стандартною схемою.

Абревіатура «ВБ» позначає можливість застосування блоку в будівлях, де висота поверху вказана в дециметрах. Наприклад, маркування «ВБ-28» позначає, що цей блок підійде для будинків з висотою поверху в 28 дм, або 2,8 м (280 см).

Підвиди блоків маркуються цифровими індексами. Найчастіше, це пов'язано з необхідністю застосування додаткових закладних елементів, що застосовуються для облаштування опор на перекриття. Наприклад, блок ВБ-30-1. Тут цифра «1» означає наявність одного закладного виробу для поверхової опори на перекриття. Максимальне число таких заставних виробів - 3.

Маркування також вказує габарити блоків, а також напрямок використання. У рідкісних випадках маркування вказує тип бетону.

Де використовуються вентиляційні блоки

Вентиляційні блоки використовуються в будівництві і ремонті з різними цілями. Відповідно, в залежності від сфери застосування блоки виготовляються з різними:

1. Компонентами в складі;
2. Габаритами;
3. Формою;
4. Показниками міцності.

У нестандартних будівельних проектах використовуються збірні блоки. Наприклад, для забезпечення вентиляції горища застосовуються збірні блоки різних типів.

Якщо будинок будують в районі з підвищеною сейсмічною активністю, для них застосовні тільки блоки з арматурою підвищеної міцності. Вентблоки застосовуються в будівництві споруд заввишки не більше 25 поверхів.

Цікаво, що для приватних будинків можна замовити вентиляційні блоки за індивідуальним проектом. Тут Ви самі позначаєте розміри і форму блоків.

Монтаж вентблоків

Установка вентиляційних блоків із залізобетону проводиться в кілька кроків:

1. Транспортування блоків на будівельний об'єкт, вивантаження. Разом з блоками повинна бути і супровідна документація, в якій вказане маркування блоків. На місці проводять огляд блоків, так як деякі з них при транспортуванні могли отримати ушкодження.
2. Підготовка посадкових місць. Проведіть контрольні заміри і звільніть місце для монтажу.
3. Стропування, подача блоків на місце монтажу. Зверніть увагу, що багато великовагових блоків оснащені петлями для захоплення зі сталевої арматури.
4. Установка блоків. Зазори при цьому повинні бути мінімальними. Краще за все не використовувати підгонку, так як вона погано позначиться на залізобетоні. Корегуйте положення блоків дерев'яними клинами.
5. Фіксація. Для кріплення блоків до основи використовується цемент. Наносити його потрібно прямо перед монтажем, щоб він не висох і не втратив пластичність. Для більшої надійності нерідко застосовується зварювання. В цьому випадку використовуються сполучаємі металеві деталі конструкції.
6. Герметизація стиків. Тут теж використовується цемент.
7. Перевірка виконання робіт.
8. Зрізка технологічних петель.

Тепер Ви знаєте все про вентиляційні блоки. Хочете забезпечити своєму будинку якісний повітрообмін? Купуйте вентблоки ЗБВ у нас на сайті!